- спочилий
- -а, -е.Дієприкм. акт. мин. ч. до спочити 1).
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
спочилий — див. новоспочилий … Словник церковно-обрядової термінології
спочилий — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
новоспочилий — і спочилий Те саме, що небіжчик … Словник церковно-обрядової термінології
спочила — жін. до спочилий … Словник церковно-обрядової термінології